Воднева революція: Україна може видобувати природний водень

У березні 2019 року вийшла наукова монографія, яка може суттєво вплинути на розвиток водневої енергетики України.

Розробкою «Обґрунтування пошукової технології водневих скупчень та геодинамічних явищ» займалися: Науково-координаційний центр новітніх технологій пошуку вуглеводнів, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, ДУ Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України, Державна комісія України по запасах корисних копалин, енергетична асоціація «Українська Воднева Рада».

Серед авторів: доктор геологічних наук Ігор Багрій; академік НАН України Петро Гожик; академік НАН України Мирослав Павлюк; професор, член-кореспондент НАН України Юрій Забулонов; професор Георгій Рудько; кандидат технічних наук Ігор Мальчевський; президент «Української Водневої Ради» Олександр Рєпкін та гірничий інженер Святослав Кузьменко.

Вченими була створена нова схема нафто-газо-гідро-геологічного районування України. Це, зокрема, дозволило визначити аномально-високі точки концентрації водню, як відновлювального енергетичного джерела. У пошуковій практиці водень, як головний складовий елемент, використовувався вперше.

«Сучасний світ переживає водневу енергетичну революцію, яка повністю змінить основи енергетики. Впевнений: водень знайде своє застосування в багатьох сферах промисловості. Водневі авто будуть їздити українськими дорогами, а домівки освітлюватись та зігріватись завдяки водневій енергетиці. Водневий потенціал наших надр дає Україні всі шанси стати однією з країн світових постачальників водню», – говорить Олександр Рєпкін. 

Науковці наголошують: в Україні є водневі об’єкти з великим потенціалом. В свою чергу, наявність природного водню повністю змінює бачення водневої економіки. До того ж, він є безвуглецевим (тобто екологічним), невикопним і невичерпним, оскільки виходить в результаті природних процесів, які відбуваються глибоко в земній корі.

За останні роки вченими було проведено дослідження шахтних полів: Томашівська площа, Лисичанські купола в Донецькому басейні, шахти «Степова», «Лісова» у Львівсько-Волинському басейні. Високі концентрації̈ водню виявлено на всіх досліджуваних площах відпрацьованих і діючих шахт Донбасу і Львівсько-Волинського басейну. Точкові значення водню тут на 2-3 порядки перевищують значення того ж метану.

Перспективним об'єктом не лише у плані видобутку нафти та газу, але й водню та гелію, є Дніпровська-Донецька Западина. Вона відповідає усім вимогам, які встановлені для таких структур: незначні глибини (2–4,5 км), сприятливі геолого-структурні умови. І таких об’єктів в Україні багато. Наприклад, концентрація Н2 Недільної нафтогазоносної площі перевищує фонові значення майже у 150 разів.

За результатами роботи геологів виявлено водневий потенціал у межах Прикерченського шельфу та континентального схилу Східночорноморської западини.

 

Науковці впевнені: вже у 2020 року розпочнеться перехід на водневе паливо. Світ налаштований мінімізувати негативні впливи використання існуючих енергетичних джерел. Українські вчені пропонують сконцентруватися на «чистій» енергетиці, зокрема, розпочати видобуток практично невичерпного поновлюваного джерела – водню.